Ознаки кашлюку в залежності від періоду захворювання
Зміст
Коклюш - це гостре інфекційне захворювання, що супроводжується тяжкими нападами спазматичного кашлю.
При даному захворюванні дуже важливим є визначення точного діагнозу. Діагностувати коклюш з першого дня захворювання практично неможливо, і діти зазвичай тривалий час лікуються від бронхіту, трахеїту і ГРВІ.
Джерелом цієї інфекції є тільки людина - діти, хворі атиповими і типовими формами коклюшу, і здорові бактеріоносії. Найбільш небезпечними є хворі в початковій стадії захворювання.
Дана інфекція передається повітряно-крапельним шляхом. У сприйнятливих людей при контакті з хворим на захворювання розвивається з частотою до 90%. Частіше за інших хворіють діти дошкільного віку. Більше половини випадків захворювання у дітей раннього віку відбувається в зв`язку з недостатністю материнського імунітету і відсутністю трансплацентарною передачі специфічних антитіл. Крім того, відзначено деяке підвищення захворюваності восени і взимку.
Коклюшна паличка, потрапивши в організм повітряно-крапельним шляхом, прикріплюється до стінок дихальних шляхів, викликаючи там спочатку легкі запальні процеси (нежить, почервоніння і першіння в горлі, незначний кашель). Але основні і більш важкі ознаки кашлюку проявляються лише через 10-14 днів, коли бактерії потрапляють у просвіт бронхів і в кров велику кількість свого токсину. Це призводить до подразнення не тільки слизової оболонки дихальних шляхів, але і центральної нервової системи. Ось тому діти, хворі на кашлюк, стають дуже примхливими, погано сплять, у них порушується апетит.
Коклюш: симптоми кожного періоду захворювання
Період з моменту проникнення в організм інфекції до прояву перших симптомів захворювання (інкубаційний період) може становити від 6 до 20 днів, але буває зазвичай 7 днів. Захворювання зазвичай протікає протягом 6-8 тижнів.
Розрізняють наступні періоди захворювання: катаральний період, пароксизмальний (або спазматичний) період, період зворотного розвитку (або дозволу) і період одужання.
Катаральний період
Зазвичай триває 1-2 тижні. Протікає по-різному і не має яких-небудь специфічних особливостей. Симптомами цього періоду є: слабкий кашель, нежить та незначне підвищення температури тіла. У дитини можуть спостерігатися рясні в`язкі виділення з носа, слизового характеру. Температура тіла може трохи підвищитися, або залишатися нормальною, але у дуже важких випадках може і підвищитися до 38-39?С.
Від тяжкості захворювання залежить також вираженість інтоксикації - від невеликого нездужання, дратівливість, неспокій і зниження апетиту до значного порушення загального самопочуття хворого. У цей період кашель є основним симптомом коклюшу. Кашель сухий і при прийомі симптоматичних засобів не зменшується, до вечора посилюється і набуває характер нападів.
Катаральний період у легких випадках триває 11-14 днів, а при найбільш тяжкому перебігу - до 8 днів.
Пароксизмальний (спазматичний) період
Кашель посилюється і частішає. Характерною особливістю цього періоду є поява повторних серій з 5-10 кашлевих поштовхів протягом одного видиху, потім раптовий і інтенсивний вдих, який супроводжується свистячим звуком. Існують і інші ознаки цього періоду: обличчя дитини червоніє або стає синюшним, мова звисає, очі викочуються, з`являється слинотеча, на шиї набухають вени.
У деяких дітей під час нападів відбувається мимовільне виверження сечі і калу, можуть спостерігатися судоми і непритомність. Завершується напад виділенням великої кількості густого, в`язкого слизу, іноді навіть з блювотою. Важкі напади кашлю можуть тривати до тих пір, поки у дитини не виділиться в`язка слиз, що порушує прохідність дихальних шляхів. Блювання у цьому випадку відноситься до типовим ознаками захворювання.
На даному етапі захворювання поєднання нападів кашлю з блювотою є настільки характерною, що коклюш необхідно підозрювати у цих випадках завжди, навіть якщо відсутній свистячий вдих після кашлю. Кашель дуже виснажує дитини, він стає наляканим і настороженим. Кашель може спровокувати чхання, ковтання, фізичне навантаження, пропозицію пиття або їжі, а також різке світло, сильний раптовий шум, хвилювання або переляк дитини. У проміжках між нападами кашлю діти не справляють враження тяжкохворих і відчувають себе цілком задовільно. Вони можуть спокійно грати, цікавитися навколишнім.
Всі діти відчувають наближення нападу кашлю: старші скаржаться на дряпання за грудиною, першіння в горлі, молодші починають плакати, втрачають інтерес до іграшок, біжать до матері, стають неспокійними.
Кількість нападів кашлю залежить від тяжкості захворювання. Так, при легкій формі кашлюку кількість приступів становить 8-10 разів на добу, без блювоти. Загальне самопочуття дитини при цьому добре.
При коклюші середньої тяжкості кількість нападів кашлю досягає до 15 разів на добу, вони зазвичай супроводжуються блювотою. Між нападами самопочуття дитини покращується, але повністю не нормалізується: дитина відмовляється від їжі, залишається млявим, погано спить, стає примхливим. Обличчя стає одутлим, повіки набряклими, з`являються крововиливи на кон`юнктиві.
При коклюші важкої форми кількість нападів кашлю може перевищувати 20-25 разів на добу. Розвивається киснева недостатність, шкірні покриви стають блідими, з`являється синюшний відтінок носогубного трикутника. Може з`явитися надрив та виразка на вуздечці язика за напруги і травми про нижні різці. У дуже важких випадках може виникати порушення мозкового кровообігу, втрата свідомості, судоми, порушення ритму дихання, які в період одужання зазвичай проходять.
При відсутності своєчасного лікування спазматичний період триває від 2 до 8 тижнів і навіть більше. До кінця цього періоду кількість нападів кашлю зменшується, вони стають м`якше, і захворювання переходить в наступний період.
Період зворотного розвитку (дозволу) і одужання
Триває від 2 до 4 тижнів. Напади кашлю стають рідкими, без блювоти. Дитина переносить їх набагато легше, поліпшується його загальне самопочуття і стан.
Період одужання може тривати від 2 до 6 місяців. В цей час зберігається ще слабкість, дратівливість, підвищена збудливість, вразливість дітей до інших інфекцій. При захворюванні іншими респіраторними інфекціями, наприклад, ГРВІ, кашель може поновитися.
Ускладнення коклюшу
У дітей молодшого віку коклюш протікає набагато важче, ніж у старших дітей. Інкубаційний період зменшується, катаральний також триває менше, а судомний стає довшим. Судомний кашель у багатьох випадках відсутня, але спостерігаються напади неспокою, крику, чхання. Дитина може приймати позу плоду.
Нерідко виникають затримки дихання, які можуть тривати від 30 секунд до 2 хвилин, і навіть зупинка дихання. Вони можуть виникати поза нападу, під час нападу і навіть уві сні. У найменших дітей замість блювоти може бути зригування.
Дуже частими ускладненнями кашлюку у дітей молодшого віку є порушення мозкового кровообігу з паралічами, порушення психомоторного розвитку, бронхіти.
Найчастішим ускладненням коклюшу є пневмонія, яка обумовлена кашлюкової паличкою або вторинною бактеріальною інфекцією. 90% летальних випадків серед дітей до 3 років обумовлені саме пневмонією. Може настати загострення туберкульозу. Іншими ускладненнями кашлюку можуть бути гострий ларингіт зі стенозом гортані, бронхіоліти, енцефалопатія, розрив діафрагми, пахова або пупкова грижа, випадання прямої кишки. У дорослих людей ускладнення бувають рідко.
У щеплених дітей захворювання протікає тільки в легкій формі, без ускладнень і наслідків, найчастіше в стертій (атипової) формі.
Лікування кашлюку у дітей
Діти з середнім і важким ступенем захворювання повинні лікуватися тільки в стаціонарі.
Дуже важливо дотримуватися режиму утримання та харчування хворих дітей. Слід усунути всі зовнішні подразники, забезпечити дитині спокійну обстановку, дати можливість йому займатися спокійними іграми. Кімнату дитини необхідно часто і добре провітрювати, встановити в ній зволожувач повітря. Або хоча б розставити пляшки з водою, повісити мокрі рушники.
Якщо у дитини нормальна температура тіла, то з ним можна гуляти, але обов`язково уникаючи контактів з іншими дітьми. Влітку можна гуляти в будь-який час, взимку - при безвітрі та температурі повітря не нижче 12?С.
Харчування дитини повинно бути повноцінним, дробовим і щадним по приготуванню. Грудним дітям важливо зберегти природне вигодовування, збільшивши число годувань і зменшивши разовий обсяг молока. Те ж саме слід зробити і при штучному вигодовуванні. Дитину після блювання необхідно догодовувати. Під час хвороби потрібно забезпечити дитину достатньою кількістю рідини. Крім того, слід виключити їжу всухом`ятку, так як вона провокує напади кашлю, дратуючи задню стінку глотки.
Лікування у початковому періоді кашлюку полягає у застосуванні антибіотиків, так як на цій стадії вони ще можуть придушити розвиток збудника, і може настати повне одужання без переходу захворювання в наступну стадію. Якщо ж наступна стадія вже настала і з`явився спазматичний кашель, то антибіотики вже не зможуть ефективно впливати на кашлюкову паличку. Ось тому антибіотики не призначають у другому періоді захворювання.
Лікування коклюшу свіжим повітрям і застосуванням антибіотиків не обмежується. Існує багато лікарських препаратів, які допомагають при кашлі, але з них немає жодного, який може істотно полегшити перебіг захворювання. Вибір певного ліки при лікуванні коклюшу - справа лікаря.
Слід знати, що якщо призначені лікарем ліки не допомагає з точки зору батьків хворої дитини, це не говорить про недоцільність його прийому. Більшість відхаркувальних засобів розріджують мокротиння. Кашляти дитина, може бути, менше не стане, але ймовірність ускладнень при даному захворюванні значно зменшиться, так як саме густа, в`язка слиз порушує прохідність бронхів, будучи причиною розвитку запалення легенів.
Коклюшна токсини викликають алергізацію всього організму дитини, тому при лікуванні можуть застосовуватися протиалергічні засоби. Лікар може призначити антигістамінні препарати та препарати кальцію, які теж мають протиалергічну ефектом.
Для розрідження густого мокротиння можуть бути призначені інгаляції протеолітичних ферментів, але лише дітям з 3-х років.
Профілактичні заходи
Найнадійнішою профілактичним заходом кашлюку є створення імунітету з допомогою вакцинації. Проводиться вакцинація за календарем обов`язкових щеплень АКДП-вакциною. Щеплення починають робити дітям з тримісячного віку разом з дифтерією і правцем. Вакцина переноситься досить важко, дитина після вакцинації відчуває підвищення температури тіла, нездужання, зниження апетиту. Щеплені діти теж хворіють кашлюк, але значно легше, тому діагноз кашлюк ставиться в десятки разів рідше, ніж дане захворювання зустрічається насправді.
Хворого на коклюш ізолюють на 25 днів. Дітям, які контактують з кашлюковим хворим, особливо на першому році життя, і нещепленим до 2 років вводиться донорський нормальний імуноглобулін. У дитячому закладі при реєстрації хворого на кашлюк дітей накладається карантин протягом 14 днів з дня ізоляції хворого.
Лікар повинен відвідувати хворої дитини вдома 1-2 рази в тиждень при підозрі кашлюку, а при його підтвердженні - залежно від стану хворого. Про кожен випадок захворювання повідомляється в дитячий заклад, який відвідує дитина, і СЕС. Діти до 7 років, дотичні з хворим, і діти у віці до одного року, що контактують з хворим, разобщаются на 14 днів з дня ізоляції хворого. Якщо ж хворого не ізолювали, то в цьому випадку тривалість карантину збільшується до 25 днів до появи ознак захворювання першого хворого.
Діти старше 7 років (при коклюші) і діти старше 1 року (при паракоклюше), дорослі не підлягають роз`єднанню, але за ними має бути встановлено медичне спостереження протягом 14 днів, а якщо вони продовжують спілкуватися з хворим на кашлюк, то спостереження може тривати ще довше.
Особливість коклюшу - повна відсутність до нього вродженого імунітету, тому захворіти цією хворобою може навіть новонароджений. Але після лікування виробляється дуже стійкий імунітет, який зберігається протягом усього життя.
Таким чином, коклюш - досить небезпечне інфекційне захворювання, яким може захворіти кожен чоловік. І якщо з`явилися вищеописані симптоми, лікування необхідно починати якомога раніше. Але не варто займатися самолікуванням. При підозрі на коклюш слід одразу звернутися до лікаря, який після проведених лабораторних досліджень може або підтвердити діагноз, або виключити коклюш. Симптоми, характерні для коклюшу, можуть бути і симптомом іншого захворювання.
Тому тільки лікар зможе поставити правильний діагноз і призначити відповідне лікування. Вчасно призначене лікування зможе запобігти розвитку різних ускладнень, які нерідко виникають при коклюші. І, звичайно, не варто забувати про профілактичні заходи, вчасно робити дітям щеплення.
