Інтер'єр дитячої кімнати для різностатевих дітей

Спочатку нянька, потім лялька. Саме так озвучували наші предки своє бажання обзавестися двома різностатевими нащадками. Звичайно, бажання бажанням, а життя розпоряджається по-своєму. І все-таки народити дівчинку і хлопчика, напевно, мріють практично всі нормальні батьки. Дівчинка для мами, хлопчик для тата - саме так міркують вони, плануючи сім`ю. Коли мрії збуваються, задоволені батьки, вважають свою місію виконаною, але життя ставить перед ними все нові і нові завдання. Виявляється, виховувати різностатевих дітей часто набагато проблематичніше, ніж двох братів чи сестер. Та й організація життєвого простору спадкоємців - теж завдання не з легких.

Більшість сімей в змозі виділити лише одну кімнату для дитячої, де будуть мешкати двоє чи навіть троє дітей. Якщо різниця у віці у спадкоємців невелика, то спочатку проблеми як такої не існує. Не виникає проблем і при організації дитячої кімнати для різностатевих дітей, коли одна дитина набагато старше іншого. Але як тільки близькі за віком діти вступають в пору тінейджерства, неминучі конфлікти. А перед батьками постає делікатна проблема «правильного» оформлення дитячої кімнати. Давайте ж дізнаємося, що радять фахівці з приводу оформлення інтер`єру дитячої кімнати для різностатевих дітей.

Психологічні нюанси

Психологи рекомендують оформляти інтер`єр дитячої кімнати для різностатевих дітей, максимально розмежовуючи індивідуальні зони. Це означає, що у кожної дитини в кімнаті має бути особистий простір, але водночас - достатньо місця для спільних ігор. Проблема лідерства неминуча, якщо діти близькі за віком. У цьому випадку батьки повинні зуміти оформити інтер`єр, не порушуючи певну самими дітьми ієрархію, але й не підкреслюючи явного переважного положення одного з них.

Саме загальна кімната для двох різностатевих дітей - проблема організації інтер`єру з урахуванням максимальної захищеності особистого простору. У людях генетично закладено обережне ставлення до представників протилежної статі, прагнення порушити інтимний простір «сусіда» і захистити від подібного вторгнення свою особисту територію. Саме ці нюанси і повинні стати відправною точкою планування інтер`єру загальної кімнати для різностатевих дітей.

Правила зонування

Для брата і сестри бажано виділити дві чітко розмежовані частини кімнати. Зазвичай індивідуальна територія кожної дитини повинна включати спальне місце і шафка (тумбу) для зберігання особистих речей. Якщо є можливість, то та частина дитячої, де розташоване вікно, повинна стати спільною зоною. Тут можна організувати місце для занять, поставити телевізор та інші предмети інтер`єру, які передбачають спільне користування.

Якщо вікно розташоване так, що дістанеться тільки одній дитині, то є два варіанти розподілу індивідуальних зон. У разі явного і навіть агресивного лідерства близьких за віком дітей частину кімнати з вікном, швидше за все, доведеться віддати ведучому в цій парі. При достатній різниці у віці доцільніше поселити в цій частині молодшу дитину: він раніше засинає. І ще одна можливість - розселяти дітей залежно від темпераменту. Більш спокійний і тихий дитина буде почувати себе краще в далекій (не прохідний) частині кімнати, та й його активного сусідові він не стане докучати постійними ходіннями туди-сюди і бурхливим проведенням часу.

Такі зони бажано розмежувати візуально: кожна зона має бути підкреслено оформлена в «хлопчачі» або в «девочковая» стилі. Крім візуального розмежування дитячі зони бажано позначити і цілком відчутною кордоном: ширмою, тумбою, стелажем. Тому в кімнаті для різностатевих дітей таку межу найкраще проводити перпендикулярно довгій бічній стіні. Звичайно, можливо і паралельне зонування, коли ліжка розташовують уздовж протилежних стін, а письмовий стіл біля знаходиться між ними вікна. Однак подібний розподіл житлоплощі зробить особисті зони максимально відкритими і незахищеними, а діти при цьому будуть почувати себе не дуже комфортно.

Загальна двох`ярусна ліжко, як не дивно, не порушує правило індивідуального зонування. Спальне місце у кожної дитини буде особистим і схованим від цікавих очей сусіда. А питання виділеної індивідуальної зони можна вирішити, організувавши, наприклад, два ізольованих місця для занять і зберігання одягу, книжок та іграшок.

Правила вибору меблів

При оформленні будь-якої дитячої кімнати необхідно керуватися не тільки своїми смаками, але і правилами підбору меблів для дітей різного віку. Врахуйте ці правила.

• Дитині до чотирьох років дитина необхідно забезпечити можливість вільно реалізовувати спрагу пізнання. Меблі повинна бути легкою, м`якою, безпечною і не повинна обмежувати вільний простір. З квітів найкраще підійдуть яскраві відтінки, але без різких перепадів колірної гами.
• З чотирьох років критерії вибору дитячих меблів трохи змінюються. Пора організовувати власне робоче місце. Зверніть особливу увагу на зручність і безпеку меблів: вона повинна бути міцною, не мати кутів і бути виготовленою з екологічно чистих матеріалів.
• У десять-одинадцять років формуються смаки людини, вибирати меблі потрібно обов`язково за участю дитини. Непогано, якщо меблі в дитячій буде нетяжелой - в такому випадку підліток зможе змінювати обстановку в кімнаті згідно настрою.

Варіанти планування

Планування дитячої кімнати для різностатевих дітей повинна здійснюватися з урахуванням віку її мешканців, їх захоплень і темпераменту. Розглянемо найбільш поширені варіанти вирішення такого завдання.

• Простора кімната для близьких за віком дітей

Це найпростіший випадок. Інтер`єр можна планувати з урахуванням побажань дітей і можливостей батьків. Найвірніше рішення - колірне позначення приватних зон і організація спільної зони для ігор, спілкування і занять. Таке рішення задачі буде зручним не тільки для батьків, але і для дітей. Подбайте про те, щоб робочі куточки були достатньо освітлені і розташовані максимально зручно і рівноцінно. Власне кажучи, це зауваження актуально і для планування спальної зони кожної дитини.

• Кімната для дітей з великою різницею у віці

Тут також доречно індивідуальне зонування. Причому молодшій дитині можна віддати більш зручну частину кімнати, а старшому компенсувати таку «несправедливість» більшою площею його зони. У цьому варіанті планування інтер`єр необхідно поділити лише на особисті зони для кожної дитини. У загальній зоні різновікові діти не потребують і цілком задовольнять потребу в спілкуванні на нейтральній території - у вітальні, в їдальні, на кухні.

• Невелика кімната для різностатевих дітей

Тут батькам доведеться рахуватися, насамперед, з невеликою площею загальної дитячої кімнати, а на перший план вийде завдання економії простору. Доречно буде зупинити свій вибір на двох`ярусної ліжка, а в разі маленької різниці у віці дітей - на дитячому куточку з двома спальними місцями. Загальним можна зробити робоче місце, шафи для одягу і для книг. І все-таки не позбавляйте дітей можливості мати приватну зону: продумайте, як можна спланувати інтер`єр з урахуванням цього побажання. Нехай хоча б тумбочка або книжкова полиця у кожної дитини буде своя.

• Зовсім маленька дитяча кімната

Розмістити у такій кімнаті різностатевих дітей - завдання не з легких. Однак і тут є оптимальні рішення. Головне - не намагатися впихнути в кімнату всі дитячі речі. Так, наприклад, одяг можна зберігати в загальному сімейному гардеробі, книги і підручники - у великому книжковій шафі у вітальні. Інтер`єр навіть зовсім маленької кімнати необхідно спланувати, розмежувавши приватні зони для кожної дитини. Найбільше підійде для вирішення такого завдання меблі-конструктор (трансформер). Вона, як правило, поєднує спальне місце і робочий куточок або ліжко і шафа. Не забувайте також про можливість зонувати інтер`єр, використовуючи різне оформлення «житлоплощі» кожної дитини.

І пам`ятайте, що навіть абсолютно однакова організація індивідуальних зон в кімнаті для різностатевих дітей не вбереже їх від конфліктів. Розумніше не прагнути до максимального задоволення дитячих запитів (які, як відомо, не мають кордонів), а навчити дітей йти на компроміс, проявляти великодушність і повагу один до одного. До речі, це вміння обов`язково знадобиться їм і в дорослому житті.