Життя без страхів і комплексів
У нашому світі навряд чи можна було б зустріти людей, про яких можна було б сказати, що вони повністю впевнені в собі і в завтрашньому дні. Всіх нас постійно долають тривоги, сумніви, страхи. Спочатку ми боїмося, що не чинитимемо в той вуз, який хочемо, потім боїмося залишитися без роботи, без другої половинки. Боїмося бути незрозумілими, невизнаними, не оцінили подостоінствуНо мабуть, самий поширена боязнь -страх засуджень. Ми боїмося пліток і розмов за спиною. . Іншими словами, ми просто боїмося жити.
І весь цей вантаж проблем, комплексів, страхів люди несуть з собою по життю, істотно ускладнюючи самим собі існування.
Подумайте для початку, що лякає саме вас і що реально заважає вам на шляху до успіху? Може бути, ви постійно орієнтуєтеся на думку оточуючих? Якщо так, то запитайте у себе - свою чи є життя ви проживаєте або ж ви маріонетка, якою легко керувати за допомогою слів і оцінок людей? Це звучить грубо, але зрозумійте, людям досить просто маніпулювати вами, поки ви реагуєте на їхні репліки на вашу адресу. У житті, на жаль, дуже багато пліткарів і заздрісників, який тільки й чекають приводу щоб потеревенити. Поставтеся до цього спокійно, я б навіть сказала - з гумором.
Мені, припустимо, навіть подобається, коли я чую, як сусіди, колеги та інші люди, з якими я так чи інакше змушена перетинатися, проявляють підвищену зацікавленість моїм особистим життям. Я просто розумію, що не зобов`язана відповідати на їхні запитання, а маю повне право чинити так, як вважаю за потрібне. Ось хочу зустрічатися з хлопцем - і зустрічаюся, хоча деякі і намагаються випитати що там та як, а потім ще й плітки розпускають. Раніше теж боялася, неприємно, коли пліткують, а потім зрозуміла - нормально. Такі люди скрізь будуть, а особисте життя налагоджувати треба, заміж хочеться як ніяк.
Боялася раніше з чоловіками відносини будувати. Напевно, позначалися не зовсім вдалі стосунки з батьком, та й болісна нерозділене перше кохання, коли плакала ночами, розуміючи що того, кого люблю, ніколи не буде моїм (він був одружений, і до того ж, на 12 років старше - погодьтеся, істотна різниця у віці для тодішньої школярки).
Взагалі боялася залишитися одна: вчилася в групі, де був одні дівчата, а знайомитися в клубах з ким доведеться теж не хотілося. Але зараз, на щастя, в моєму житті є молодий чоловік, з яким я не боюся, зовсім не боюся (!) Бути самою собою, не грати, не прикидатися, а бути такою яка є - десь серйозною, думаючої, а де -то - веселою, щасливою, безбашенної. І найцікавіше, що він з`явився саме тоді, коли я зрозуміла, що всі мої страхи безпідставні! Так-так, саме так. Я просто зрозуміла, що боятися насправді нічого. Що в світі багато чоловіків і на мене, таку, вибачте за нескромність, досить цікаву, утворену дівчину обов`язково знайдеться чоловік, який зможе оцінити мене по достоїнству. І тоді мені буде абсолютно все одно, що там говорять ці самі колеги і сусіди. Повірила, перестала боятися - і знайшла! Та й зрештою, я саму себе поважаю, а що там інші про мене думають - тепер уже і справи мені до цього немає. Як немає і колишніх, таких дурних (це я тільки недавно зрозуміла, що вони насправді дурні) страхів.
Боялася відмовляти. А потім зрозуміла, що жити так нормально не зможу. І навчилася. Зараз легко, спокійно і без будь-яких утисків кажу людям "ні", коли не хочу робити те, про що просять. Нахлібників стало набагато менше, зате життя - набагато простіше. Вони ж не соромляться до мене зі своїми проханнями звертатися - так і я не соромлюся відмовляти!
Дівчата, дорогі, моя вам порада: хочете змінити своє життя, зробити її краще, яскравіше, різноманітніше - визначте чого боїтеся. А потім просто усвідомте, що ви не одна така - людей з такими ж проблемами в світі мільйони! І всі вони, як і я, добре розуміють і морально підтримують вас. Ви не самотні у своїй проблемі - це головне! Рішення прийде саме - головне тільки поставити мету перед собою! Удачі вам!
Пишіть свої відгуки!
