Що таке ревнощі і як з нею боротися
Бурхлива ревнощі робить більше злочинів, ніж користь і честолюбство. (Вольтер)
Що таке ревнощі? Здавалося б, відповідь проста: прояв почуття власності людини по відношенню до об`єкта своєї любові. Ревнують юні школярки до сусіда по парті, заглядають на дівчинку навпаки- ревнують хлопці своїх подруг, що виявляються в центрі уваги інших молодих людей- ревнують дружини своїх чоловіків, що затрималися на черговій нараді. Словом, ревнощі - явище цілком буденне, і особливого подиву вона ні в кого не викликає. Але психологи всього світу твердять про те, що ревнощі - почуття руйнівний, що воно здатне погубити навіть найкращі, найсвітліші відносини. Ревнивці проявляють агресію, займаються рукоприкладством і навіть здійснюють вбивства.
Що ж виходить, мільйони людей по всьому світу добровільно прирікають себе на таке руйнівне почуття, як ревнощі? Вчені вигадують найскладніші вакцини проти хвороб, від яких страждають люди, а заради боротьби з ревнощами ніхто і пальцем досі не поворухнув? Однак не схоже, що ревнощі - це вірус, що піддається лікуванню. На жаль, у жодній аптеці немає чарівних таблеток від мук, підозр та інших страждань, пов`язаних з ревнощами, і навряд чи з`являться. Тому що всі негативні реакції, які виходять від ревнивих людей, залежать тільки від них самих, і ніяке ліки не здатне цього змінити. Так що ж це за звір такий, ревнощі, і чому ми страждаємо від неї так часто?
Що таке ревнощі насправді
Про ревнощів прийнято говорити тоді, коли мова заходить про любовний трикутник. А як же інакше? У чоловіка з`явилася коханка, дівчина заграє з сусідом, дружина не прийшла додому ночувати. І так далі, і тому подібне .... Як виявляється ревнощі у пари люблячих людей, де один партнер підозрює іншого в зраді? Крики, скандали, погрози, биття посуду, а іноді і рукоприкладство. І ніхто не бачить в цьому нічого дивного, мовляв, люди-то вони непогані, тільки ревнощі змушує їх здійснювати всі ці негарні вчинки!
Але ж буває ревнощі і зовсім іншого характеру: ревнувати можна до чужого успіху, чужих грошей, чужому щастю. Почуття ці кшталт звичайної заздрості, та тільки різниця все ж є: заздрісник може задовольнитися тим, що у кого-то зникне предмет його заздрості, ревнивець ж хоче володіти предметом свого жадання одноосібно. Тільки про таких ревних почуттях якось не прийнято говорити вголос, не красить це людини. Ну, уявіть: підходить до вас якась невдаха і пред`являє претензії з приводу того, що ви гарніше, розумніше, сексуальніше. Ваша реакція? Та ви просто відвернеться від дивної дівиці і покрутіть пальцем біля скроні. Мовляв, а що тобі заважає трохи попрацювати над собою і досягти тих же результатів?
А от якщо ревнуєте свого хлопця, то нікого не здивує, що ви готові видряпати йому очі і висловити все, що думаєте про нього та його родичів аж до сьомого коліна. Може, такого поводження і не схвалять, але дивним це нікому не здасться, це точно! Що поробиш, так прийнято у світі людей, ревнощі - незмінний супутник всіх любовних відносин. Прийнято вважати, що в більшості випадків люди просто не можуть чинити інакше, адже ми так влаштовані. Хоча часом з приводу цього «пристрою» виникає цілий ряд питань.
Для початку давайте трохи забудемо про людей і поговоримо про братів наших менших. Вчені давно зробили висновок, що у деяких видів тварин так само, як і у нас, виробляється гормон окситоцин, який відповідає за потреба в любові і тривалому партнерство. І прояв ревнощів серед звіряток - теж не виняток. Так от, уявіть: сидить на травичці усталена пара гібонів (мавпочки такі) - самець і самка. Раптом до самочці підкочує інший самець із самими що ні на є сексуальними намірами. Що зробить наш «чоловік» -гіббон, як проявиться його ревнощі? Огріє суперника палицею по маківці, поричіте, похріпіт навздогін, та й вщухне. Повернеться до своєї ненаглядної, заспокоїться і буде продовжувати її охороняти. Тому що ревнощі і всі негативні емоції, з нею пов`язані, спрямовані не на об`єкт його любові, а на нахабного примата, забажав зруйнувати сімейне щастя.
А що відбувається у людей? Що робить ревнощі з об`єктами нашої любові? Ми постійно переводимо своїх улюблених необгрунтованими підозрами, закидаємо в неіснуючих зрадах і Треплев нерви з абсолютно надуманих причин! А, здавалося б, чого вже простіше: віджени суперницю, уявну або справжню, куди подалі, та й продовжуй насолоджуватися сімейної ідилією. А чоловік - що ж, його берегти і любити треба, а не труїти постійними скандалами да щогодинним перевірками. І тоді ревнощі здасться не вселенським злом, а способом зберегти любовні відносини. Але вчинити так на практиці можуть тільки одиниці, і громадська думка відносить їх якраз до категорії людей неревнивих. Бо вони не влаштовують сварок і не пред`являють закидів своїм другим половинкам.
Чому ж так важко залишатися лояльним до об`єкта своєї любові, чому ми не переносимо негативну реакцію на потенційних суперників? Та тому, що це неприємно нормам суспільної моралі. За те, що ви підете і видерет волосся у симпатичною по службі чоловіка, вас ніхто по голівці не погладить - тільки похитають головою да назвуть істеричкою. І ніяка ревнощі не послужить виправданням вашому «героїчного» вчинку. А ось за домашню розбирання з істериками і биттям посуду, які ви влаштуєте проштрафився (реально чи надумано) дружину, вас ніхто не засудить. Тому-то й луплять ревниві чоловіки своїх нещасних дружин як попало, тому «з`їдають» останні нерви подружжю ревниві жінки. Адже таким чином вони полегшують власні страждання, «випускають пару» і ненадовго заспокоюються.
Виходить якась тупикова ситуація: чинити, як наш знайомий гібон, що ганяє суперника палицею, не можна, а відриватися на своєму улюбленому людині - начебто теж негарно. А адже ревнощі ця - неважливо яка вона, обгрунтована чи ні - вже дуже нагадує звичайне роздратування, коли ви все розумієте, але вдіяти нічого зі своїми емоціями не можете. Це як стояння в пробці в годину пік: вам дуже хочеться їхати, але обставини не дозволяють вам рухатися в потрібному напрямку, хоч ти плач! Розуміючи безглуздість наростаючою агресії, ми попросту її придушуємо, в результаті чого з`являється роздратування.
Так що таке ревнощі? Виходить, що це всього лише пригнічений роздратування, яке ви вихлюпує на найдоступніший для вас об`єкт - а саме на кохану людину. І ступінь цієї ревнощів залежить тільки від того, наскільки сильно ви здатні стримати негативні емоції по відношенню до суперника чи суперниці. Все інше дістається тому, кого ви, по ідеї, повинні охороняти і захищати від «зовнішньої загрози».
Як побороти свої ревнощі
Іноді ревнощі приймає досить химерні обертів. Часто люди переносять своє роздратування на кохану людину тільки тому, що відчувають себе неконкурентоспроможними по відношенню до своїх суперників. Безробітному ледареві куди простіше влаштовувати «розноси» своєї працюючої дружині, так як силоньок підвестися до рівня суперника-боса явно не вистачає. Недоглянутою, неохайною дружині легко і просто скандалити з чоловіком з приводу його зацікавлених поглядів на інших жінок. І жоден з цих ревнивців не може, а що скоріше більш вірно - не хоче підвестися до рівня тих, хто складає їм конкуренцію.
Звідси правило боротьби з власною ревнощами №1: підніміть власну самооцінку і спробуйте виявитися не гірше, а то і краще тих, хто може змагатися з вами в любовних відносинах. Поки ви не відчуєте свою конкурентоспроможність, ревнощі і пекуче роздратування будуть продовжувати вас переслідувати. А ставши краще, ви просто перестанете боятися, що ваша кохана людина зверне свою увагу на когось, менш гідного, ніж ви.
Є й спосіб №2 боротьби з нестерпним, виснажливою душу ревнощами. Раз неможливо взяти сковорідку потяжелее і за допомогою прямого удару виплеснути свою агресію на суперницю, то спробуйте більш розсудливий метод. Чому б замість того, щоб кричати на чоловіка, пащі його після роботи і судорожно перевіряти вміст його кишень, не уявити подумки криваву розправу над об`єктом свого істинного роздратування? В своїй уяві ви можете скільки завгодно скандалити з суперницею, викривати її у всіх смертних гріхах і навіть висмикнути по одному всі її худі волоссячко. У реальності особливої шкоди це нікому не принесе, зате ваша ревнощі і необгрунтована агресія будуть придушені на корені, і ви перестанете власними руками руйнувати сімейне щастя.
Зрозуміло, обидва ці способи не гарантують 100% позбавлення від ревнощів. Однак, погодьтеся, спробувати варто. Як кажуть, на війні і в коханні всі засоби хороші. Цілком можливо, що рівень вашої агресії спаде нанівець і ви нарешті заживете щасливою, спокійним сімейним життям. Тому що ревнощі - не просто почуття власності по відношенню до партнера, але і невміння правильно розставляти акценти в спробах позбавити себе від суперників. Як тільки ваша любов до партнера стане сильнішою за страх його втратити, вся ваша ревнощі і безсторонні вчинки, з нею пов`язані, перестануть мучити вас обох.
